Отдых и туризм в Николаеве
Туристический Информационный Центр Николаева
Экскурсионные маршруты, базы отдыха, санатории, гостиницы, музеи, театры Николаева

ТИЦМиколаївщина відома ⇒Кривоозерський район

Кривоозерський район

Кривоозерський район засновано в 1923 році. Розташований на північному заході Миколаївської області, загальна площа району 814 км2, що складає 3,2% території області.

Район межує на півночі з Кіровоградською областю (Голованівським районом), на заході – з Одеською областю (Любашівським та Савранським районами), на сході – з Первомайським та на півдні – з Врадіївським районами Миколаївської області.

Населення району – 26,5 тис. чол..

Загальна площа лісового фонду – 4532 га, або 5,9 % площі району. Водні ресурси: річки Південний Буг, Кодима і Бульбока, є також 137 водоймищ загальною площею 368,5 га.

Ґрунт – чорнозем . З природних багатств відома в Україні, Молдові та в далекому зарубіжжі мінеральна сульфатно – хлоридно – гідрокарбонатна магнієво – карбонатна вода. Природні та кліматичні умови сприятливі для розвитку сільського господарства.

На території району знаходиться 1 селищна та 15 сільських рад, до складу яких входять 26 населених пунктів.

Адміністративним, господарським і культурним центром району є смт. Криве Озеро, яке розташоване на півдні району. Знаходиться від обласного центру м. Миколаєва на відстані 237 км, на перехресті транспортних сполучень біля траси Київ-Одеса, на відстані 178 км від Одеси та до Києва.

Найближча залізнична станція – Любашівка, за 17 кілометрів від Кривого Озера.

Територія селища – 75,3 км2, що становить 9,2% від загальної площі району.

Населення селища – 8300 чоловік, налічується 3054 двори та 16 багатоповерхових будинків. В селищі добре розвинена сфера торгівлі та побутового обслуговування населення, зосереджена основна частина промислових підприємств та фінансових структур району, розвинена сітка мереж водопроводу та каналізації.

В районі налічується 27 об’єктів громадського харчування – це в основному бари та кафе.

Фінансові структури в районі в основному представлені банківськими установами, а зокрема: відділення Миколаївської обласної дирекції "Райфайзенбанк Аваль", відділення Миколаївського філіалу "Приватбанку" "Державного ощадного банку України", також знаходиться 12 сільських відділень Ощадбанку.

В районі налічується автодоріг загальнодержавного користування 144 км., загального користування – 1050 км.

В районі одна транспортна організація, яка займається перевезенням пасажирів на міських, приміських, обласних та міжобласних маршрутах.

На території району функціонує 21 сільський будинок культури, районний Палац культури, 22 бібліотеки, дитяча музична школа, районний історико-краєзнавчий музей, 6 сільських музеїв. Пам’ятників історії та культури – 55.

Візитною карткою Кривоозерського району є ЗАТ «Харчова фабрика» та її відома далеко за межами області продукція - мінеральна вода "Кривоозерська", яка неодноразово перемагала на різних престижних виставках і конкурсах. Вода «Кривоозерська» має дві золоті медалі, як краща столова вода України. Також на харчосмаковій фабриці випускають хлібні та макаронні вироби. Тут здійснюється переробка соняшника на олію.

До найстаріших пам'яток архітектури та містобудування району належать адміністративний будинок (нині музична школа, середини 19 століття), будинок товариства «Саламандра» (нині краєзнавчий музей, 1846 рік), костьол (збудований у 1819 році архітекторами братами Иолойськими), Параскевська церква (с. Криве Озеро, 1762 рік), Церква Різдва Богородиці (смт Криве Озеро, друга половина, 19 століття), земська школа (кінець 19 століття, с. Велика Мечетня), учбовий корпус (кінець 19 століття, с. Велика Мечетня), садиба адмірала російського флоту В.С. Завойка, (1865 рік), флігель (нині склади, с. Велика Мечетня, 1865 рік), могила і пам'ятник адміралу В.С. Завойку, Іоано-Богословська церква (с. Мазурове друга половина 19 століття), садиба - маєток генерала М. Воєводського (нині середня школа с. Мазурове, 19 століття), садибний будинок і парк с. Мазурове (початок 19 століття). Також, досить екзотичними місцями району вважаються майже трьохсотлітнє старе єврейське кладовище, діюче й досі та місце де ріс старовиннй дуб, посаджений нібито самим гетьманом Богданом Хмельницьким.